Мій фільтр

Водна криза Донбасу і Україна

Час читання: 0 хв.
Водна криза Донбасу і Україна

Багато розмов йдеться про економічні, політичні, демографічні наслідки війни на Донбасі. Екологічних же аспектів торкаються рідше. Сьогодні ми поговоримо про загрозу військових дій для води Донбасу та України загалом.

Не секрет, що промислові східні регіони України завжди були одними з найбільш екологічно неблагополучних. Води басейну Сіверського Дінця містили в собі весь спектр хімічних полютантів. Це група важких металів, феноли, хлороформ, діоксини та ще десятки найменувань найнебезпечніших хімічних сполук.

Внаслідок зупинки багатьох промислових підприємств, розриву виробничих ланцюгів з Україною і світом, кількість небезпечних стоків різко впала. Але на зміну їм прийшли неконтрольовані затоплення шахт, руйнування каналізаційних комунікацій, відсутність контролю над стоками ще працюючих підприємств. Ці ризики небезпечніші за системне забруднення води, оскільки не самі ситуації, ні їх наслідки прогнозувати практично неможливо.

У розрізі води Донбасу важливо розглядати, як поверхневі, так і підземні води, оскільки й ті, й інші активно застосовуються для питних і технологічних потреб, а на їх стан впливають різні чинники.

Стан річок Донбасу

Основною водною артерією Донбасу є річка Сіверський Донець. Вона протікає по території Харківської, Луганської та Донецької областей. Належить до басейну Дону, який впадає в Азовське море. Мабуть, і раніше Сіверський Донець очолював список найбрудніших річок України. У води його басейну щорічно зливалися стоки десятків підприємств важкої промисловості: металургія вносила важкі метали, а хімічні комбінати заражали води органікою.

Згідно з екологічними паспортами Донецької та Луганської областей станом на 2019 рік у басейні Сіверського Дінця зустрічаються перевищення по ряду показників: сульфати, цинк, кобальт, магній, марганець, нікель, мідь, нафтопродукти, загальне залізо, у водах підвищений рівень біологічного споживання кисню.

Сіверський Донець

Сьогодні стан вод можна відстежити тільки на контрольованих України ділянках. А це 87% водозабору басейну Сіверського Донця. На подив, згідно з технічним звітом місії ОБСЄ в Україні динаміка якості води в точках, де є можливість проводити моніторинг, є скоріше позитивною. Загальний стан річки Сіверський Донець не змінився, а якщо розглянути його притоки, то стан 24 з 26 річок покращився. Погіршення спостерігалося в р.Комишуваха й не змінився загальний стан вод р.Казенний Торець. Обидві річки знаходяться переважно на неконтрольованій території. Звідси можемо зробити висновок, що військові дії та спричинені ними руйнування стали для навколишнього середовища менш небезпечними, ніж агресивна та не орієнтована на захист навколишнього середовища промисловість. Також істотну роль зіграли процеси міграції населення: тільки згідно з офіційними даними, з окупованих територій виїхало понад 2 мільйони осіб. Зниження густоти населення призводить до зменшення навантаження на станції біологічного очищення стічних вод і, відповідно, на річки.

Ми, на жаль, не можемо передбачити масштабів наслідків серйозних пошкоджень сховищ промислових відходів і станцій аерації великих міст, у разі їх виникнення.Що стосується річок, які впадають в Азовське море, наприклад, Кальміус і її притоки Кальчик, вони мають перевищення допустимих значень по магнію, кальцію, хлоридам, сульфатам, амонію і нітритам, хрому, фенолам і нафтопродуктам.

Також на території Луганської та Донецької областей протікають річки Дніпровського басейну: Красна, Вовча, Самара. Стан їх вод також не відрізняється високою якістю: підвищений рівень заліза, сульфатів, знижено біологічне і хімічне споживання кисню, підвищена каламутність.

Підземні води Донбасу

Вони є важливим джерелом, як питної, так і технічної води в східному регіоні України. Якщо ситуація з поверхневими водами відносно стабільна, тут все складніше. Погіршення якості води фіксується останніми роками, і ситуація лише загострюватиметься..

Причиною цього явища є неконтрольоване затоплення вугільних шахт, яке почалося у 2014 році. При нормальному ході подій, як в українській, так і у світовій практиці навіть шахти, що не експлуатуються, працюють в режимі водовідливу, тобто насосне обладнання системно викачує з них підземні води, щоб ті не контактували з відкритими пластами порід, не насичувалися токсичними розчинними солями, а також не розмивали породи. Насосне обладнання потребує багато витрат на експлуатацію, починаючи електрикою і закінчуючи сервісним обслуговуванням, тому починаючи з 2014 року шахти затоплюються. Десь через недбалість, а десь через свідомі рішення про зупинку водовідливу керівництвом терористичних формувань.

Шахти для видобутку вугілля йдуть під землю на більш ніж тисячу метрів. Вони сполучені один з одним збійками (каналами) і при затопленні однієї шахти вода переливається в сусідні, проникає в тріщини в підземних породах і розмиває їх.

Підземні води затопили ТРЦ

Затоплення вугільних шахт несе ряд дуже негативних наслідків, зокрема:

  • зрушення грунту внаслідок просочування вод в тріщини між шарами відкладень і дестабілізацію їх, що може призвести до провалів в грунті та зсуву під землю житлових і промислових будівель;
  • витіснення з-під землі метану, який може заповнювати підвали будинків і бути причиною вибухів;
  • забруднення практично всіх доступних горизонтів питної води, внаслідок підвищення концентрацій розчинених речовин з шахтних вод, підвищення рівня затоплення до рівня грунту, може зробити навіть грунт непридатним для сільського господарства.

Ми детальніше розберемо останній пункт, оскільки саме він, за оцінками багатьох організацій, несе в собі найвищу небезпеку не тільки для місцевого населення, а й для прилеглих регіонів.

У хімічному складі шахтних вод центрального Донбасу висока мінералізація - до 30 г / дм3, в складі широкий спектр неорганічних речовин. Переважно це сульфати, хлориди, нітрати натрію, калію, кальцію, магнію, а також важких металів: алюмінію, заліза, міді, цинку, іноді спостерігається підвищений вміст фенольних сполук.

Раніше відкачувана вода проходила етап відстоювання, де видалялася каламутність, а також частина хімічних сполук, і прямувала в спеціальні ставки, які через деякий час ставали рекреаційними водоймами. Частина води очищалася до стану технічної та застосовувалася безпосередньо для потреб шахт. Загалом сучасні технології здатні очистити мінералізовані шахтні води до будь-якого стану, а деякі вчені розглядали їх як джерело питної води.

Які наслідки затоплення шахти "Юнком"?

Територія радіоактивної шахти "Юнком"

У 2018 році новинні портали рясніли заголовками про затоплення радіоактивної шахти "Юнком", де в минулому столітті Радянський Союз проводив експеримент "Кліваж", який супроводжувався радіоактивним вибухом. У 2001 році шахту визнали нерентабельною, а для запобігання зараженню вод радіацією відбулась суха консервація, яка передбачає повне відкачування води. У 2018 році терористичні угруповання на Донбасі спільно з консультантами з РФ прийняли рішення про затоплення шахти.

Фахівці допускають різні варіанти розвитку подій, зокрема руйнування радіоактивної камери та поширення небезпечних радіонуклідів у підземні й навіть грунтові та поверхневі води не тільки в межах Центрального Донбасу, а й на територію Дніпропетровської та Запорізької областей, а також в Азовське море. Інші вчені допускають, що радіоактивне забруднення може залишитися в межах норми. Реальна ситуація й актуальні прогнози вимагають системи моніторингу на місці, що зараз неможливо. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) поки також не може провести перевірку свердловини, а довіряти даним від незаконних збройних формувань необачливо.

Що буде далі?

Точно знати цього ніхто не може. Існують різні сценарії розвитку подій і практично всі вони несприятливі. А ось ступінь розвитку цих подій, залежить сьогодні насамперед від ресурсів навколишнього середовища. У 1986 році після аварії на ЧАЕС Київське море стримало в собі радіоактивні частинки та не пустило їх далі за течією Дніпра, хоча вчені очікували цього. Є шанси, які підтверджують прогнози дослідників, що і в цьому разі все обійдеться з мінімальними втратами. Втім, зміщення пустот і просідань грунту, найімовірніше, уникнути не вдасться.

Перегляди: 1048
0 голос(а/ів)
Поділитися:
Telegram Viber