Карта якості води: зміни в умовах війни

Війна завжди приносить з собою незліченні трагедії. Одним з найбільш непомітних, але руйнівних наслідків є її вплив на навколишнє середовище, зокрема на стан систем водопостачання та якість питної води. Згідно звіту Світового банку «Швидка оцінка шкоди та потреб в Україні», станом на 24 лютого 2023 року прямі збитки від пошкодження об’єктів водопостачання і водовідведення становили 2,2 млрд дол. США [1]. Бойові дії призвели до руйнування систем водопостачання східного та південного регіонів України, через що багато населених пунктів позбавлені доступу до питної води. Згідно аудиту Розрахункової палати, лише 65% населення України має доступ до централізованого водопостачання [2].

Вплив війни на якість води у першу чергу зумовлений забрудненням водних ресурсів, особливо в районах, де ведуться бойові дії. Це забруднення може мати довгострокові наслідки для здоров’я людей та стану екосистеми.  В таких умовах, відсутність своєчасного контролю та відповідного реагування може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям населення та екологічних криз. Саме тому інформованість населення та відповідних служб що до поточної ситуації з якістю питної води  є однією з найважливіших задач сьогодення.

У даній статті ми приводимо перші результати моніторингу якості води проведеного в рамках проєкту «Безпечна питна вода в Україні: доступ до інформації про якість води та методи водопідготовки», що реалізує WaterNet за фінансової підтримки Фінського Фонду Місцевого Співробітництва Посольства Фінляндії в Україні. 

Всього в рамках проєкту планується відбір та аналіз 2000 проб питної води з різних джерел —муніципальних водопроводів, свердловин та криниць. Відбір проб здійснюється рівномірно по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій згідно ДСТУ ISO 5667–1:2003. Періодичність відбору —  400 проб 1 раз на квартал, протягом 15 місяців.

Для можливості адекватного дослідження динаміки зміни параметрів якості води місця відбору проб кожного кварталу не змінюються. Аналіз води здійснюється акредитованою Лабораторією іонного обміну та адсорбції ХТФ НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» (Свідоцтво № ПТ–191/23 від 29.05.2023 р., Укрметртестстандарт).

У даній роботі ми приділимо увагу якості водопровідної води в різних регіонах України в 1му та 2му кварталах 2023 року. Інформація щодо середніх значень індикаторних показників якості водопровідної питної води у різних регіонах України у порівнянні з нормативними показниками ( [3], [4]) наведена в таблицях 1–4, та у великих містах — таблиця 5.

Таблиця 1 — Середні значення індикаторних показників якості водопровідної води в західному регі-оні України в 1-му та 2-му кварталах 2023 року та нормативні показники мирного та воєнного часу

Таблиця 2 — Середні значення індикаторних показників якості водопровідної води в центральному регіоні України в 1-му та 2-му кварталах 2023 року та нормативні показники мирного та воєнного часу

Таблиця 3 — Середні значення індикаторних показників якості водопровідної води в південному регіоні України в 1-му та 2-му кварталах 2023 року та нормативні показники мирного та воєнного часу

Таблиця 4 — Середні значення індикаторних показників якості водопровідної води в східному регіоні України в 1-му та 2-му кварталах 2023 року та нормативні показники мирного та воєнного часу

Таблиця 5 — Середні значення індикаторних показників якості водопровідної води в великих містах України в 1-му та 2-му кварталах 2023 року у порівнянні з 1-м кварталом 2021 року

Згідно з результатами моніторингу, основними забрудниками водопровідної води в західному регіоні є залізо, мутність та солі жорсткості, особливо у Волинській та Тернопільській областях. Також варто відзначити високий рівень забруднення марганцем у Закарпатській області — в середньому 0,4 мг/дм³. Порівняння якості води за перші два квартали 2023 року показує погіршення ситуації в Тернопільській та Львівській областях.

Проте перевищення нормативів, діючих під час воєнного стану, відзначається лише в закарпатській області за показниками мутність та залізо. Вивчаючи якість водопровідної води в центральному регіоні ми бачимо неоднорідну картину. Вінницька область відрізняється кращими показниками, з незначними перевищеннями нормативу за вмістом марганцю, та підвищеною твердістю і мутністю в першому кварталі. 

В інших центральних областях спостерігаються значні перевищення нормативу за вмістом заліза та мутністю — подекуди до 2,7 мг/дм³.

У Кіровоградській області та місті Києві також були зафіксовані значні перевищення норма-тивів, навіть воєнного часу, за кольоровістю та окиснюваністю, що свідчить про високий рівень забруднення органічними речовинами. 

У Київській області, на відміну від столиці, ці показники у межах норми.

Порівнюючи якість водопровідної води у першому та другому кварталі 2023 року, суттєвих змін ми не спостерігаємо.

Під час війни, комунальні підприємства півден-них областей вирішували складні завдання, пов’язані зі забезпеченням населення питною водою. Це вимагало зміни джерел водозабору, буріння нових свердловин та екстреного ремонту об’єктів водної інфраструктури. Дивлячись на результати моніторингу ми бачимо різну картину в кожній області.¹

 В Одеській області ситуація з якістю водопровідної води найкраща. Єдине відхилення від нормативу було зафіксоване у першому кварталі за показником мутність.

В Запорізькій області, крім підвищеної мутності, спостерігається високий рівень забруднення органічними речовинами, про що свідчать значення показників Перманганатна окиснюваність та Кольоровість, які суттєво перевищують навіть нормативні вимоги воєнного часу. 

У Миколаївській області тривалий час джерелом водозабору була вода з річки Південний Буг, через руйнацію водозабору з Дніпра. Після деокупації правобережної частини Херсонської області, з’явилась можливість відновлення колишнього водозабору, проте це зайняло певний час. Через це у першому кварталі 2023 року ми спостерігаємо значні перевищення нормативів для питної води по сухому залишку, твердості, вмісту заліза та марганцю. У другому кварталі ситуація вже набагато краща, проте все ще спостерігаються підвищений вміст заліза та солей твердості.

При аналізі результатів моніторингу якості води в східному регіоні виділяється Полтавська область — найбільші перевищення нормативів для питної води за вмістом фторидів. Це особливість підземних вод даного регіону, які є основним джерелом водозабору в області.В усіх інших областях регіону ми бачимо над-мірний вміст заліза та мутності. В Дніпропетровській області також є дуже суттєві перевищення нормативів за окиснюваністю та кольоровістю.

Як можна побачити з даних наведених у таблиці 5, в Києві, Кропивницькому та Дніпрі спостерігається суттєве збільшення значень таких показників якості води як кольоровість, окиснюваність, вміст заліза та мутність.

Як ми вже зазначали, у Миколаєві після відновлення водозабору з р. Дніпро суттєво покращилась якість водопровідної води, хоча все ще залишаються проблеми з надмірною мутністю та вмістом заліза.

Таким чином, війна в Україні призвела до погіршення якості питної води в різних регіонах країни, особливо в  містах, що використовують воду з Дніпра та рік його басейну та на Миколаївщині. Проте варто відзначити що в переважній більшості якість водопровідної води відповідає вимогам [4], що потребує великих зусиль від співробітників комунальних служб та міських водоканалів.

Важливо також пам’ятати, що нам майже невідома ситуація з питним водопостачанням на тимчасово окупованих територіях України, де часто у населення відсутній доступ до будь-якого джерела питної води.

[1] World Bank. Ukraine Rapid Damage and Needs Assessment: February 2022 — February 2023 (English). Washington, D.C. : World Bank Group.

[2] http://rp.gov.ua/PressCenter/News/?id=1561

[3] ДСанПіН 2.2.4–171–10 — Державні санітарні норми та правила “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” від 12.05.2010

[4] ДСанПіН No 683-22 — Державні санітарні норми і правила «Показники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях іншо-го характеру» від 22.04.2022

¹Проби водопровідної води в регіоні були відібрані до підриву Каховської ГЕС, що однозначно вплинуло на водопостачання  у багатьох населених пунктах.