Ознаки зневоднення організму

Дегідратація - це порушення водно-сольового балансу, яке супроводжується дефіцитом води в організмі. Важливо знати, що не буває просто нестачі води, вона завжди супроводжується проблемами сольового обміну.

Існує два типи зневоднення: викликане зовнішніми чинниками та пов'язане безпосередньо з роботою нирок.

До основних зовнішніх причин дегідратації можна віднести:

• втрату води зі шлунково-кишкового тракту (сильна блювота, діарея). Це характерно для інфекційних хвороб, наприклад, ротовірусна інфекція та інші типи кишкових вірусів дуже часто викликають зневоднення у дитини.
• надмірне виділення поту через шкіру; цей тип дегідратації часто супроводжує активні фізичні навантаження та перебування в жарких приміщеннях або на вулиці, також може спостерігатися при ГРВІ. Тому навіть при коронавірусі лікарі рекомендують споживати більше води.
• опіки — при пошкодженні шкіри втрачається багато вологи;
• кровотечі: як ви знаєте, кров людини більш ніж на 80% може складатися з води, відповідно, велика крововтрата призведе до дегідратації.

Що ж стосується причин дегідратації викликаних роботою нирок, то до них відносяться певні захворювання (хронічна ниркова недостатність, гостра ниркова недостатність, діурез при цукровому діабеті та ін.), а також надмірне використання діуретиків та штучне пригнічення антидіуретичного гормону.

Симптоми зневоднення

Нестача води в організмі визначається рядом специфічних ознак:

• сухість слизових оболонок (переважно язика);
• спрага;
• рідкісне сечовипускання, темна сеча;
• знижується еластичність шкіри;
• утворюється мало слини;
• при плачі не виділяються сльози;
• спостерігається ускладнене ковтання та осиплість голосу;
• різке зменшення маси тіла;
• зниження артеріального тиску;
• може підвищуватися температура і з'являтися судоми;

Типи зневоднення

1. Легке — з дефіцитом рідини в 1-2 л проявляється спрагою і низьким сечовипусканням;
2. Середнє (дефіцит води 4-5 л) характеризується спрагою, зниженням кількості сечовипускань або їх відсутністю, сухістю шкіри, слизових і язика, загальною слабкістю;
3. Важке (дефіцит - 7-8 л) - зниження артеріального тиску з підвищенням пульсу, втрата свідомості, шоковий стан.

Лікування зневоднення в домашніх умовах можна застосувати лише до легкого та середнього (обмежено) варіантів протікання. Для цього використовується регідратаційна терапія у вигляді розчинів, що містять спеціальні електроліти. Вони дозволяють ефективніше і швидше відновити воду в організмі.

Що ж стосується складних випадків, то вони вимагають внутрішньовенного введення рідини. Найпоширенішим препаратом є розчин хлориду натрію, тобто звичний нам фізрозчин, а також інші сольові та колоїдні розчини.

Щоб уникнути зневоднення важливо стежити за питним режимом, особливо в спекотні дні та при заняттях спортом, а також при захворюваннях кишкового тракту, які супроводжуються блювотою і діареєю.