Чи можна пити солону воду?

Вже багато років поспіль результати медичних досліджень підтверджують, що надмірне споживання солі має небезпечнінаслідки: може збільшувати ризики інсульту, артеріальної гіпертензії та ниркової недостатності, пов'язано з нирковими каменями та остеопорозом, тяжкістю перебігу астми та навіть може стати причиною раку шлунка.

А поки весь цивілізований світ намагається зменшити кількість солі в харчових продуктах, обмежуючи концентрації та проводячи інформаційні кампанії, Інтернет рясніє рекомендаціями "пити теплу воду з сіллю 7 днів" і "очищення кишківника сіллю".

Сьогодні ми поговоримо про те, чому не можна пити солону воду.

Що таке кухонна сіль та які її властивості?




Основними компонентами звичайної кухонної солі є:

1. Хлорид натрію (93 - 99,3%) ー це базовий компонент, який має звичний нам солоний смак, одночасно, він є тим самим компонентом, який вчені намагаються обмежити в споживанні.
2. Йодид калію або йодат калію ー домішки, які додаються в сіль переважно в регіонах, де спостерігається проблема з йододефіцитними станами серед населення, відповідно до рекомендацій ВООЗ йодованою повинна бути вся кухонна сіль.
3. Фториди натрію і калію ー вносяться в воду для збільшення споживання населенням фтору, який захищає зуби від розвитку кальцію і сприяє формуванню здорових кісток.
4. Сульфати калію, кальцію і магнію (до 2-4%) — часто вони містяться в складі полігаліту, наприклад, в складі рожевої гімалайської солі.

Також сіль може містити мікрокількості інших мінералів: кальцію, магнію, заліза, сірки та ін. Склад широко популярної гімалайської солі містить всього 11 елементів (натрій (31%), хлор (48%), кисень (11%), сірку (3,5%), кальцій (2,5%), калій (3%), магній (1,3 %), кремній, алюміній, залізо і фтор в мікрокількостях. Аналіз Артемівської (Бахмутської) солі ми не знайшли, зате на офіційному сайті є інформація про 86 необхідних людині елементів :). Почнемо з того, що вся таблиця Менделєєва містить всього 118 елементів, з яких 29 штучно синтезовані, а 6 інертні гази, загалом залишається 83. Людський організм, виходить, зовсім примітивний: 11 базових елементів, 11 елементів беруть участь в біологічних процесах, і ще 6 в незначних кількостях також супроводжують деякі біохімічні реакції.

Як отримують сіль?

Кам'яну сіль добувають з підземних пластів, де багато тисяч років тому утворилися відкладення, захищені від антропогенного впливу. Такою є Артемівська сіль, видобута на сході України, і Гімалайська сіль, відтінок якої обумовлений вмістом мікрокількостей заліза.

Морську сіль отримують шляхом випаровування солоної води. Вона не володіє особливою корисністю, оскільки базовим компонентом залишатиметься все той же хлорид натрію. Принцип її отримання заснований або на тому, що в неглибоких басейнах природним випаровуванням концентрується розчин, з якого випадають кристали, або ж така сіль отримується випарюванням. Головний недолік морської солі в тому, що все, що людина зливає в море, буде теж в ній присутнє: солі важких металів, органічні речовини тощо.

Ще одним методом є випарювання розсолів, які отримуються шляхом закачування води в соляні шахти. Такий метод дає можливість отримати найчистішу сіль ("Екстра"), для цього потрібно попередньо провести очищення розчину.

Скільки солі ми їмо?

Рекомендована добова норма солі становить п'ять грамів — це майже повна чайна ложка. Здавалося б, що таку кількість солі за день вживає не кожна родина, але, насправді, ми їмо її більше, купуючи готові харчові продукти. Наприклад, вміст солі у вареній ковбасі 1,5-3,5%, напівкопченій - 2,5-4,5%, сирокопченій - 3-6%. З сирами ситуація не краща: сорти з цвіллю містять до 3,6% солі, фета, пармезан і сирний спред близько 3%. У 100 грамах чіпсів може бути вже до 15 грамів солі. В цілому споживання хлориду натрію дорослими людьми може перевищувати навіть 10 грамів на добу.

Надмірне споживання натрію здатне призводити до підвищення кров'яного тиску, і, відповідно, збільшує ризик серцево-судинних захворювань та інсультів. Згідно з оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я вживання нормативних кількостей солі може запобігти 2,5 мільйонам смертей щорічно.

Солона вода для очищення організму – правда чи міф?

Тепер повернемося від теми їжі, до води, цього разу — солоної. Інтернет-рекомендації невідомого авторства наводять два варіанти "лікування" солоною водою:

• приготувати теплий розчин, що містить 1 чайну ложку солі на літр води, і пити його по склянці на день протягом тижня, потім зробити тиждень перерви та продовжувати;
• приготувати п'ять літрів такого ж розчину і пити його у великій кількості до виникнення діареї (називають це "очищенням організму").

Автори "методу" рекомендують використовувати виключно морську або кам'яну сіль, оскільки вона особливо корисна. Вище ми вже розібралися в тому, що в цілому вся сіль має практично однаковий склад, тому змушені заперечувати це твердження.

Чайна ложка солі становить приблизно 6-7 грамів. Тобто ви отримуєте розчин концентрацією 6 г/л або 6000 мг/л, якщо розчиняти сіль в дистильованій воді.

Почнемо з того, що показник максимального вмісту солі для питної води становить 1000 мг/л, тобто питною така вода не є. Якщо споживати склянку солоної води на день, то з нею ви будете отримувати приблизно 1,1 - 1,2 грами чистої солі. Це звичайно не смертельно, але з'їсти 30-тиграмовий шматочок пармезану і запити його чистою водою або чаєм, мабуть, смачніше.

Що стосується так званого "очищення організму", то механізм працює приблизно так. Концентрований сольовий розчин потрапляє в шлунок, а потім переміщається в кишківник. Оскільки він є гіпертонічним (солевміст вище, ніж у тканин людського організму), то сприяє осмотичному ефекту ー "витягуванню" вологи з тканин і розрідження вмісту кишківника, яке своєю чергою призводить до посиленої дефекації.

До появи сучасних безпечних проносних препаратів в медичній практиці часто використовувався гіпертонічний розчин магнію сульфату, який викликав приблизно той же ефект. На сьогодні його застосування обмежене передопераційними станами, які вимагають швидкого очищення кишківника та частіше використовуються більш м'які та безпечні засоби.

Навіщо пити солону воду?

Насправді ми не знаємо відповіді на це питання. Тому вирішили розглянути так звані "рекомендації":

1. “Вода з морською сіллю є джерелом необхідних мінералів”. Як ми вище говорили, 95-97% кухонної солі становить хлорид натрію, а все інше ー це солі кальцію і магнію, в залежності від джерела солі, це можуть бути й важкі метали. З урахуванням харчування сучасної людини споживання солі й так достатнє, а ось інших важливих елементів в її складі в достатніх кількостях нема. Мабуть, дійсно корисними можуть бути тільки йод і фтор, які додаються штучно.

2. “Сіль виконує функцію натурального антибіотика.”Так, дійсно, при концентрації 10-15% сольові розчини використовуються для зберігання м'яса, шкіри та інших продуктів, що псуються, оскільки сіль здатна уповільнювати процеси гниття. Біда в тому, що для отримання 10% розчину вам доведеться розчинити в літрі води 100 грамів сухого продукту, а це в 3 рази більше, ніж в солоній океанічній воді.

3. “Вода з сіллю здатна запобігти остеопорозу і ламкості кісток”. Вміст кальцію в складі солі мізерний, зате дослідження показують, що високе споживання хлориду натрію здатне посилювати ризик розвитку остеопорозу.

4. “Підтримує в нормі рівень рідини”. Фактично, застосування солоної води може призвести до зворотного ефекту — дегідратації. Порівняння з медичним фізрозчином не доречне, оскільки його концентрація всього 0,9%, що не викликає порушення осмотичної рівноваги. З цієї причини люблять пити солону воду для схуднення ー у великих кількостях вона виводить рідину, зрушуючи стрілку на вагах в меншу сторону.

5. “Покращує стан нервової системи”. Зв'язок солі з роботою нервової системи, виділенням серотоніну і кортизолу — теж досить цікаве питання. Але сіль все-таки має негативний вплив на розвиток розсіяного склерозу.

6. “Сіль і вода сприяє розрідженню слизу в легенях і пазухах носа та допомагає вивести мокроту”. Якщо ви дочитали до цього моменту, то вже знаєте, що сольові розчини при застосуванні їх всередину допомагають розріджувати виключно вміст кишківника.

Ми багато пишемо та ще більше читаємо про воду, і, на жаль, дуже багато інформації в Інтернеті не має відношення ні до хімії, ні до доказової медицини, ні до здорового глузду. Якщо деякі рекомендації просто нешкідливі, то деякі можуть серйозно зашкодити вашому здоров'ю, тому будьте пильні й прислухайтеся до думки доказової медицини та науки.

Протипокази та наслідки застосування солоної води




При звичайному питті солоної води ви просто збільшите добове споживання солі, і це, швидше за все, не приведе до негативних наслідків, за винятком випадків, коли люди дотримуються низькосольової або безсольової дієти.

Все набагато складніше, коли сольовий розчин застосовується для "очищення організму" або проносного ефекту. У медицині хлорид натрію взагалі не використовується як проносний засіб. Але якщо розглядати препарати, які працюють за схожим принципом, то суворим протипоказом до застосування таких засобів є гострі кишкові захворювання, жовчнокам'яна хвороба, артеріальна гіпотензія, кишкова непрохідність, підвищена температура, ниркова недостатність тощо. Наслідком застосування таких засобів є зневоднення, таке ж, як при вірусній чи бактеріальній діареї.

Серед поширених наслідків застосування гіпертонічних розчинів як проносниих засобів медики виділяють:

1. ймовірність переривання вагітності;
2. загострення запальних процесів в шлунково-кишковому тракті;
3. виникнення нудоти та блювоти;
4. порушення водно-сольового обміну.

Ресурси:

1. Farez, M. F., Fiol, M. P., Gaitán, M. I., Quintana, F. J., & Correale, J. (2014). Sodium intake is associated with increased disease activity in multiple sclerosis. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry, 86(1), 26–31

2. Fatahi, S., Namazi, N., Larijani, B., & Azadbakht, L. (2018). The Association of Dietary and Urinary Sodium With Bone Mineral Density and Risk of Osteoporosis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of the American College of Nutrition, 37(6), 522–532

3. FoodData Central. (n.d.). FoodData Central. https://fdc.nal.usda.gov/

4. Hashem, K. M., He, F. J., Jenner, K. H., & MacGregor, G. A. (2014). Cross-sectional survey of salt content in cheese: a major contributor to salt intake in the UK. BMJ Open, 4(8), e005051

5. He, F. J., & MacGregor, G. A. (2010). Reducing Population Salt Intake Worldwide: From Evidence to Implementation. Progress in Cardiovascular Diseases, 52(5), 363–382

6. Papp, Zsigmond. (2016). Morphological and Microchemical Characterization of Himalayan Salt Samples. Revue Roumaine de Chimie. 61. 169-174

7. Zoroddu, M. A., Aaseth, J., Crisponi, G., Medici, S., Peana, M., & Nurchi, V. M. (2019). The essential metals for humans: a brief overview. Journal of Inorganic Biochemistry, 195, 120–129

8. Державні санітарні норми та правила ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до питної води, призначеної для споживання людиною»

9. Скорочення споживання солі. (2020, April 29). Всесвітня організація охорони здоров'я. https://www.who.int/ua/news-room/fact-sheets/detail/salt-reduction

10. Сіль кухонна | ДП "Артемсоль". (n.d.). "Артемсіль." Retrieved February 6, 2019, від http://www.artyomsalt.com/ru/produktsiya/sol-povarennaya-pishhevaya/

11. ТОВ «Моріон». (n.d.). Осмотичні проносні засоби — АТХ класифікація | Довідник лікарських препаратів. Компендіум. https://compendium.com.ua/uk/atc/a06ad/