Кип'ячена вода

Останнім часом все частіше постає питання про вживання кип'яченої води та як кип'ятити воду. Щоб відповісти на них потрібно розібратися, що відбувається з водою під час кип'ятіння.

Чи можна пити кип'ячену воду?

Кип'ятіння води - це ефективний спосіб знищення багатьох мікроорганізмів, бактерій і вірусів, які можуть бути присутніми у воді та спричиняти захворювання. Кип'ятіння вбиває хвороботворні мікроби і робить воду безпечною для пиття.

Кип'ячена вода особливо важлива в тих випадках, коли якість питної води викликає сумніви, наприклад, у походах або за відсутності доступу до чистої води з надійного джерела. Кип'ятіння також рекомендується в надзвичайних ситуаціях, таких як повені або землетруси, коли забезпечення чистої води може бути ускладнене.

Однак варто пам'ятати, що кип'ятіння не видаляє хімічні забруднювачі, як-от важкі метали або хімічні речовини. У таких випадках може знадобитися використання інших методів очищення води.

При нагріванні до температури близької до 100 ℃, вода починає переходити з газоподібного стану в пару. Варто зауважити, що в її молекулярній структурі нічого не змінюється: вона не стає "важкою", бруднішою тощо. Розглянемо кожен аспект детальніше.

Чому при кип'яченні води з'являється накип?

Коли вода містить у своєму складі розчинені солі кальцію і магнію, часто відбувається явище, відоме як утворення накипу. Цей накип переважно складається з гідрокарбонатів кальцію та магнію, які виділяються під час нагрівання води. Незважаючи на те, що наявність накипу може викликати роздратування, особливо в системах опалення або побутових приладах, важливо розуміти, що воно не свідчить про шкоду або небезпеку вихідної води.

Вплив кип'ячення на органічні та неорганічні речовини у воді

Деякі органічні й неорганічні сполуки, які може містити водопровідна вода, мають властивість випаровуватися, якщо не вступають в подальші реакції. Наприклад, хлор випаровується при підвищенні температури вже до 30-40 ℃, тригалометани (канцерогенна хлорорганіка) починають випаровуватися при 61 ℃ (хлороформ) і в цілому температури кипіння, а відповідно і випаровування цієї групи речовин до 100 ℃. Це відноситься і до бензолу. В даному випадку принципово важливо, щоб вода кипіла у відкритій ємності та без закритої кришки, оскільки це призведе до повторної конденсації цих речовин. Важливо зауважити, що ефективність кип'ятіння щодо видалення таких речовин не вивчалася, тому не варто сподіватися на гарантований результат.

Також важливо розуміти, що складніша органіка, іони солей важких металів, нітрати випаровуватися не будуть. І якщо вихідна вода забруднена, то в результаті більшість забруднень залишаться в її складі.

Вплив кип'ятіння на мікроорганізми

Попри те, що вода в системах централізованого очищення знезаражується хлором, дуже часто він, окиснюючи біологічні обростання в трубах, просто не доходить до споживача. І на той момент, коли хлор вже не працює, а вода ще рухається по трубах, вона може бути вдруге заражена, як нешкідливими, так і патогенними мікроорганізмами. Що стосується свердловинної води, вона зазвичай не містить бактерій, а от колодязі часто забруднені.

Процес кип'ятіння це найпростіший метод знезараження води. Він вбиває більшість мікроорганізмів. Але важливо відзначити, що традиційне доведення рідини до кипіння і вимикання чайника не є достатнім, воду треба кип'ятити не менше п'яти хвилин, а оптимально - 20.

Так, не можна заперечувати, що кип'ятіння вбиває мікроби у воді. Але, наприклад, вірус Гепатиту B витримує до 30 хвилин, а спори збудника ботулізму гинуть тільки через шість годин кип'ятіння. Отже, якщо ви не впевнені в якості вихідної води, не варто сподіватися на кип'ятіння, як ефективний метод знезараження.

Кип'ятіння і важка вода

Це ще один міф, який був спростований ще 60 років тому, але продовжує поширюватися. Важка вода замість атома водню містить один (HDO) або два (D2O) ізотопи водню, які мають на 1 протон у ядрі більше, і називаються дейтерієм. Вміст важної води у звичайній дорівнює приблизно 0,033%, що мізерно мало.

По-перше, важка вода завжди міститься в природних джерелах, а оскільки її фізико-хімічні властивості споріднені до звичайної, то вона не видаляється при очищенні.

Що стосується підвищення її концентрації при нагріванні. На сьогодні існує єдиний спосіб отримання важкої води - багатоступеневий електроліз, тобто пропускання електричного струму з подальшим концентруванням важкої води біля одного з електродів. У вашому чайнику цей процес точно не відбувається. А температури кипіння настільки відрізняються, що з урахуванням сольового складу, важка вода цілком може випаровуватися разом зі звичайною.

Щоб довести шляхом кип'ятіння концентрацію важкої води всього до 0,15%, потрібно витратити масу води, яка в 300 млн разів перевищує масу землі.

Чому кип'ячена вода має специфічний смак

Процес нагрівання води може призвести до випаровування кисню, особливо якщо вода перебуває під впливом тепла або довго піддається кип'ятінню. Випаровування кисню може знизити його концентрацію в рідині. Для відновлення балансу кисню у воді можна застосувати кілька методів, зокрема цікавий і простий спосіб - переливання рідини з однієї ємності в іншу.

Шкода повторного кип'ятіння

З огляду на інформацію згадувану вище, ви можете здогадатися про те, що це припущення також не має сенсу. Скільки б ви не кип'ятили воду, нічого в її складі не зміниться. А якщо це очищена вода, тим більше.

Висновки

Кип'ятіння варто використовувати, як метод нагрівання води для смачного чаю і кави, але розглядати його, як метод водоочищення, не варто. Щоб пити смачну і корисну воду або чай, необхідно попередньо її очистити.

Ми сподіваємося, що змогли відповісти на найпоширеніші питання. Якщо у вас залишилося що запитати, пишіть в коментарях.

Ресурси:

1. Пастушенко, Я. О., et al. "ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ КИПЯТІННЯ НА БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВОДОПРОВІДНОЇ ВОДИ ЗАСОБАМИ ФІТОТЕСТУВАННЯ."

2. Бартківська, В. В., and О. М. Тихенко. "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДООЧИЩЕННЯ ВОДИ В ПОБУТІ." Техногенно-екологічна безпека України: стан та перспективи (2018): 76.

3. Лісовська, І. В., et al. "Очищення птної води в домашніх умовах." Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія: Технічні науки 6 (2017): 139-143.